Розвиток психічних процесів
у дітей 4 року життя
Сприйняття. Провідною пізнавальною функцією є сприйняття. Сприйняття молодшого дошкільника 3-4 років носить предметний характер, тобто властивості предмета, наприклад колір, форма, смак, величина та ін., які не відокремлюються у дитини від предмета. Вона бачить їх злито з предметом, вважає їх нероздільно належними йому. При сприйнятті вона бачить не всі характеристики предмета, а тільки найбільш яскраві, а іноді й одну, і по ній відрізняє предмет від інших. Наприклад: трава зелена, лимон кислий і жовтий. Діючи з предметами, дитина починає виявляти їх окремі якості, осягати різноманітність властивостей. Це розвиває її здібність відокремлювати властивості від предмета, помічати схожі якості в різних предметах і різні в одному.
Увага. Здатність дітей управляти увагою дуже невелика. Як і раніше складно спрямувати увагу дитини на предмет за допомогою словесних вказівок. Щоб переключити її увагу з об’єкта на об’єкт, часто потрібно неодноразово повторювати інструкцію. Обсяг уваги з двох об’єктів на початку року зростає до чотирьох до кінця року. Дитина може утримувати активну увагу протягом 7-8 хвилин. Увага носить в основному мимовільний характер, її стійкість залежить від характеру діяльності. На стійкість уваги негативно впливає імпульсивність поведінки дитини, бажання негайно отримати вподобаний предмет, відповісти, зробити щось.
Пам’ять. Процеси пам’яті залишаються мимовільними. Як і раніше переважає впізнавання. Об’єм пам’яті істотно залежить від того, пов’язаний матеріал в смислове ціле або розрізнений. Діти даного віку на початку року можуть запам’ятати за допомогою наочно-образної, а також слухової вербальної пам’яті два об’єкти, до кінця року – до чотирьох об’єктів.
Дитина добре запам’ятовує все, що представляє для неї життєвий інтерес, викликає сильний емоційний відгук. Міцно засвоюється інформація, яку вона бачить і чує багато разів. Добре розвинена рухова пам’ять: краще запам’ятовується те, що було пов’язане з власним рухом.
Мислення. В три-чотири роки дитина, нехай недосконала, намагається аналізувати те, що бачить навколо себе; порівнювати предмети один з одним і робити висновки про їх взаємозалежності.
Порівнюють, аналізують молодші дошкільнята в наочно-дієвому плані. Але у частини дітей вже починає проявлятися здатність вирішувати завдання за уявленням. Діти можуть порівнювати предмети за кольором і формою, виділяти відмінності за іншими ознаками. Можуть узагальнювати предмети за кольором (це все червоне), формі (це все кругле), величині (це все маленьке).
На четвертому році життя діти дещо частіше, ніж раніше, користуються в розмові родовими поняттями типу іграшки, одяг, фрукти, овочі, тварини, посуд, включають в кожне з них більше число конкретних найменувань. Однак відношення загального до окремого і окремого до загального розуміється дитиною своєрідно.
Уява. На четвертому році життя уява у дитини розвинена ще слабко. Малюка можна легко вмовити діяти з предметами, перевтілюючи їх (наприклад, використовувати паличку як термометр), але елементи «активної» уяви, коли дитину захоплюють сам образ і можливість діяти самостійно в уявній ситуації, лише починають формуватися і проявлятися.
Розвиток психічних процесів
у дітей 5 року життя
Сприйняття. Дитина освоює прийоми активного пізнання властивостей предметів: вимірювання, порівняння шляхом накладення, прикладання предметів один до одного і т.п. В процесі пізнання дитина знайомиться з різними властивостями навколишнього світу: кольором, формою, величиною, предметів, характеристиками часу, простору, смаку, запаху, звуку, якості поверхні. Вона вчиться сприймати їх прояви, розрізняти відтінки і особливості, освоює способи виявлення, запам’ятовує назви. У цей період формуються уявлення про основні геометричні фігури (квадрат, коло, трикутник, овал, прямокутник і багатокутник); про сім кольорів спектру, білий і чорний; про параметри величини (довжину, ширину, висоту, товщину); про простір (далеко, близько, глибоко, мілко, там, тут, вгорі, внизу); про час (ранок, день, вечір, ніч, пору року, години, хвилини і ін.); про особливі властивості предметів і явищ (звук, смак, запах, температуру, якість поверхні та ін.).
Увага. Збільшується стійкість уваги. Дитині стає доступною зосереджена діяльність протягом 15-20 хвилин. При виконанні будь-яких дій вона здатна утримувати в пам’яті нескладну умову.
Для того, щоб дошкільник вчився довільно управляти своєю увагою, його треба просити більше міркувати вголос. Якщо дитину 4-5 років просити постійно називати вголос те, що вона повинна тримати в колі своєї уваги, то вона буде у змозі довільно протягом досить тривалого часу утримувати свою увагу на тих чи інших предметах та на їх окремих деталях, властивостях.
Пам’ять. У цьому віці починають розвиватися процеси спочатку довільного пригадування, а потім і умисного запам’ятовування. Вирішивши щось запам’ятати, дитина тепер може використовувати для цього і деякі дії, наприклад повторення. До кінця п’ятого року життя з’являються самостійні спроби елементарної систематизації матеріалу в цілях його запам’ятовування.
Довільне запам’ятовування і пригадування полегшуються, якщо дитині зрозуміла і емоційно близька мотивація цих дій (наприклад, запам’ятати, які іграшки потрібні для гри, вивчити вірш «в подарунок мамі» і т. д.).
Об’єм пам’яті поступово зростає, і дитина п’ятого року життя більш чітко відтворює те, що запам’ятала. Так, переказуючи казку, вона намагається точно передати не тільки основні події, а й другорядні деталі, пряму і авторську мову. Діти запам’ятовують до 7-8 назв предметів. Починає формуватися довільне запам’ятовування: діти здатні прийняти завдання на запам’ятовування, пам’ятають доручення дорослих, можуть вивчити невеликий вірш і т.д.
Мислення. Починає розвиватися образне мислення. Діти вже здатні використовувати прості схематичні зображення для вирішення нескладних завдань. Вони можуть будувати за схемою, вирішувати завдання з лабіринтами. Розвивається передбачення. Діти можуть сказати, що відбудеться в результаті взаємодії об’єктів, на основі їх просторового розташування.
Мислення в цілому і більш прості процеси, які в його складі (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація), не можна розглядати окремо від загального змісту діяльності дитини, від умов її життя і виховання.
Рішення задач може відбуватися в наочно-дійовому, наочно-образному і словесному планах.
Уява. Уява продовжує розвиватися. Формуються такі її особливості, як оригінальність і довільність. Діти можуть самостійно придумати невелику казку на задану тему.
Розвиток психічних процесів
у дітей 6 року життя
Сприйняття. Продовжує вдосконалюватися сприйняття кольору, форми і величини, будови предметів; відбувається систематизація уявлень дітей. Вони розрізняють і називають не тільки основні кольори та їх відтінки по світлості, а й проміжні колірні відтінки; форму прямокутників, овалів, трикутників. Сприймають величину об’єктів, легко будують в ряд – за зростанням або спаданням – до десяти різних предметів.
Увага. Зростає стійкість уваги, розвивається здатність до її розподілу і переключення. Спостерігається перехід від мимовільної до довільної уваги. Обсяг уваги становить на початку року 5-6 об’єктів, до кінця року – 6-7.
Пам’ять. У віці 5-6 років починає формуватися довільна пам’ять. Дитина здатна за допомогою образно-зорової пам’яті запам’ятати 5-6 об’єктів. Обсяг слухової вербальної пам’яті становить 5-6 слів.
Мислення. У старшому дошкільному віці продовжує розвиватися образне мислення. Діти здатні не тільки вирішити задачу в наочному вигляді, а й в розумі здійснити перетворення об’єкта і т.д. Розвиток мислення супроводжується засвоєнням розумових засобів (розвиваються схематизовані і комплексні уявлення, уявлення про циклічність змін).
Крім того, вдосконалюється здатність до узагальнення, що є основою словесно-логічного мислення.
Уява. П’ятирічний вік характеризується розквітом фантазії. Особливо яскраво уява дитини проявляється в грі, де вона діє дуже захоплено.
Розвиток уяви у старшому дошкільному віці обумовлює можливість створення дітьми досить оригінальних і послідовних історій. Розвиток уяви стає успішним в результаті спеціальної роботи з її активізації. В іншому випадку цей процес може не привести до високого рівня.