1. Знайдіть в собі сили зберігати спокій. Уявіть собі щось приємне, наприклад, смак улюбленого напою, масажуйте скроні, рахуйте до 10-15-100 … Але ні в якому разі не підвищуйте голос на дитину. Так Ви шкодите і їй, і собі.

2. Вийдіть з «епіцентру». Необхідно фізично вивести і себе, і дитину із ситуації. Якщо Ваша дитина влаштувала істерику в громадському місці, найкраще, що можна зробити — вивести її. Вивести з громадського транспорту, з магазину, з пляжу. Зміна обстановки заспокоїть дитину. Присядьте перед нею навпочіпки для повного контакту і поговоріть.

3. Не бентежте дитину. Якщо Ви покараєте її за погану поведінку голосно і в присутності інших людей, вона, швидше за все, продовжить діяти так само. Відведіть її в сторону і обговоріть питання спокійно. Ви повинні бути розуміючим батьком(мамою). Якщо проблема не дріб’язкова, Ви повинні вимагати контролю без застосування фізичної сили.

4. З’ясуйте, «чому». У чому головна причина? Обговоріть це з дитиною. Допоможіть їй висловити свої страхи, проблеми, своє невдоволення. Вперті діти найчастіше дуже чутливі, і будуть наполегливо заперечувати той факт, що вони чогось бояться. Якомога м’якше «випитуйте» причини.

5. Дивіться їм в очі. Нехай вони знають, що Ви з ними. Дайте їм 100% впевненість у цьому.

6. З’ясуйте, що «працює» з Вашим малюком. Може, це відволікання на цікаве видовище, або можна заспокоїти малюка проханням Вам допомогти. Ви повинні навчити малюка контролювати пориви бути примхливим і впертим, інакше в майбутньому він не зможе правильно розставляти пріоритети в спілкуванні з оточуючими, не навчиться поступатися в потрібний момент.

7. Якщо Ви заговорили про покарання, Ви повинні його виконати. Якщо Ви пригрозили не включати улюблені мультики, а дитина все одно робить  по-своєму, стримуйте обіцянку. Це навчить малюка сприймати Ваші слова всерйоз.