Розвиваючі ігри для дітей вдома

Розвиваючі ігри для дітей вдома

Такі розвиваючі ігри можна успішно проводити вдома, тим самим підтримуючи навчальний потенціал дитини.

Гра «Закрий!»

Мета: вчити сприймати, порівнювати, виділяти предмети схожі та відмінні за формою.

Матеріал: дві баночки контрастного розміру, маленькі та великі кульки (кришечки).

Хід:

Показати дитині дві баночки, вказати, що одна баночка велика, а друга – маленька. Потім продемонструвати маленькі і великі кульки. Великі кульки потрібно зібрати у велику баночку, а маленькі – в маленьку (показ). Після виконання завдання попросити закрити баночки відповідними кришечками.

Гра «Де звучить?»

Мета: розвиток зорової і слухової уваги, навичок орієнтування у просторі.

Матеріал: будь-яка іграшка, яка створює звук.

Хід:

Показати іграшку дитині. Поторохтіть іграшкою, щоб дитина звернула на неї увагу, а потім іграшка відводиться в сторону і знову торохтить. Дитина із закритими очима повинна вказати напрям звідки іде звук. Гра повторюється 2-3 рази.

Гра «Хто як говорить?»

Мета: спонукати дитину повторювати звуконаслідувальні слова.

Матеріал: іграшки добре відомих дитині тварин або їх зображення.

Хід:

Показати дитині по черзі іграшки, назвати їх. Запитати: Як говорить котик? (мяу-мяу ). Собака? (гав-гав) тощо.

Гра «Прищепки»

Мета: корекція дрібної моторики пальців.

Матеріал: прищепки, аркуш картону/лінійка/мотузка, силуети одягу.

Хід:

Прищепки в грі використовуються як тренажер для пальчиків.

Вирізати з паперу декілька силуетів різного одягу (кофтинка, спідниця, шкарпетки, сорочка та ін.). Попросити дитину допомогти Вам розвісити білизну на мотузку за допомогою прищіпок.

Якщо у Вас немає часу виготовити силуети – можна прищіпки чіпляти на міцний аркуш паперу чи широку лінійку.

Гра «Оплески»

Мета: розвиток фонематичного сприйняття.

Хід:

Дитина має плеснути в долоні стільки разів, скільки предметів знаходиться на столі;
Дорослий повільно ритмічно плескає в долоні – дитина повинна відтворити кількість оплесків.

Примітка: спочатку кількість предметів та оплесків має не перевищувати 3. З часом кількість і темп оплесків збільшується.

Гра «Збери фігуру»

Мета: Удосконалити вміння розташовувати предмети в спадаючому за величиною порядку; правильно називати деталі за величиною (великий, менший, найменший).

Матеріал: вирізані з картону/паперу частини сніговика, ялинки.

Хід: Розкласти перед дитиною деталі сніговика. Запропонувати зібрати його, починаючи з найбільшого круга.

Гра «Подарунок ляльці»

Мета: закріпити поняття про колір.

Матеріал: лялька, кружки основних кольорів – білого, чорного, червоного, синього, жовтого, зеленого (по 2 шт.).

Хід:

а) Спочатку запропонує назвати, якого кольору кружок Ви даєте дає ляльці.

б) Попросіть дитину дати ляльці червоний (зелений, синій…) кружок.

в) Покажіть дитині червоний (зелений, синій…) кружок і попросіть її «Дай ляльці такий же самий кружок».

Гра «Весела пташка»

Мета: закріпити знання про розташування предметів в просторі; розуміння та вживання простих прийменників в, на, під, за.

Матеріал: дві іграшки-пташки, іграшкові меблі (шафа, стіл, стілець).

Хід:

а) Дві пташки, Ваша і дитини, літають. Дитина повторює дії за Вами.

б) Ви говорите, куди полетіла пташка – вгору, вниз, а дитина виконує дію.

в) Дія навпаки: «А зараз пташка літатиме, а ти скажеш, куди вона полетіла».

г) Запропонуйте заховати пташку за шафу, в шафу, посадити на стіл, стілець, під стілець і т. д.

Виконання простих побутових інструкцій

Мета: формувати здатність дитини розуміти часто використовувані в побуті слова, виконувати прості словесні інструкції.

Хід:

Розуміння дитиною цілісних словосполучень, які вона могла багато раз чути. Запропонувати їй виконати відповідні дії, наприклад:

– поцілувати маму;

– обійняти тата;

– пограти в ладоньки;

– закрити очі;

– помахати ручкою;

– узяти маму за руку і йти до столу і т. д.

2) Закріпити назви знайомих іграшок. З’ясувати, чи може дитина показати частини свого тіла і частини тіла ляльки або іграшкової тварини:

– Покажи зайчика, собачку, машину, ляльку.

– Візьми ляльку.

– Дай мені ляльку.

– Покажи, де у ляльки голова. А де в тебе голівка?

Гра «Де дзвенить дзвіночок?»

Мета: орієнтування в просторі відносно себе.

Матеріал: дзвіночок або інший дзвінкий матеріал.

Хід:

Попросити дитину закрити очі та відгадати, де дзвенить дзвіночок, називаючи напрям відносно себе (вгорі, внизу, попереду, позаду).

Вправи для роботи з дітками з розладами аутичного спектру (для батьків)

Вправа «Запам’ятай і напиши»

Мета: розвиток уваги, зосередженості, зорової пам’яті, удосконалення уміння працювати за інструкцією дорослого.

– Прочитай слова, які написані на листку паперу ( 5-8 слів ).

– Запам’ятай ці слова та місце їх розташування на аркуші.

– Напиши ті слова, які ти запам’ятав і у тому самому порядку в якому вони були розміщені на листку. Порівняй свою роботу зі зразком.

Вправа «Запам’ятай і намалюй»

– На листку А4 намалюйте кілька геометричних фігур (коло, трикутник, чотирикутник, прямокутник, овал). Покажіть дитині:

– Розглянь уважно, які геометричні фігури зображені на листку паперу (5-8 фігур). Запам’ятай їх. – Намалюй ті фігури, які ти запам’ятав.

Вправа «Будуємо будиночок» (дошкільний, молодший шкільний вік).

Мета: розвиток уваги, мислення, дрібної моторики рук.

– За допомогою конструктора (кубиків, мозаїки) «побудуй» будиночок для своїх друзів. – Скільки кімнат має будиночок? – Хто в ньому «живе»?

Вправа «Намалюй по крапочках» ( дошкільний, молодший шкільний вік)

Мета: розвиток дрібної моторики руки, сприймання, довільної уваги.

– Обведи малюнок по крапочках. Яке зображення у тебе вийшло? (малюнки простих геометричних фігур, тварин, рослин, з’єднання букв).

Вправа «Вирізання по контуру» ( дошкільний, молодший шкільний вік)

Мета: розвиток дрібної моторики руки, сприймання, довільної уваги.

– За допомогою ножиць, виріж зображення по контуру (смужку паперу, фігуру, малюнок). – Будь уважним, не поспішай.

ВИДИ РОЗВИВАЮЧИХ ІГОР ДЛЯ ДІТЕЙ З АУТИЗМОМ

При аутизмі помітно страждають комунікативні навички та адаптація в соціумі – це ускладнює нормальне існування аутичного людини в реальному світі, де «життєвої базою» є соціальна взаємодія.

Розвиваючі ігри для дітей-аутистів допомагають діткам адаптуватися в соціумі, поліпшити контактність з навколишнім середовищем, зміцнити зв’язок з батьками, скорегувати небажану поведінку, підготуватися до взаємодії з іншими дітьми в дитячому садку і школі (звичайних або спеціалізованих).

На відміну від нейротипічних ровесників, аутята схильні надовго «застрягати» на стадії знайомства з предметним світом. Основним мотивом їх дій з предметами та іграшками є сенсорні властивості предметів, які залучають аутичних дітей. При цьому дитина може відмовлятися використовувати предмет за прямим призначенням, проте любити його за якесь окреме сенсорне властивість («приємність» на дотик, певний звук, видаваний предметом, його колір та ін.)

У такому ставленні до предметів є позитивна сторона: сенсорні властивості предметів, приємні дитині, можна використовувати в якості основи для ігрових дій, за допомогою яких він буде розвиватися. Саме тому в корекційній роботі найбільш часто застосовуються сенсорні ігри для дітей з аутизмом. Мета таких ігор – розкрити дитиною якомога ширший спектр почуттєвих відчуттів, тому сенсорні ігри поділяються на підвиди:

підлогові або настільні предметні (зорові, тактильні, дотикові відчуття);
звукові (слух);
рухливі (відчуття руху);
нюхові, смакові і ін.

РОЗВИВАЮЧІ ІГРИ ДЛЯ аутичних дітей

Підбираючи найбільш ефективні розвиваючі ігри з аутичними дітьми, важливо керуватися цілим рядом факторів, включаючи:

особисті переваги дитини;
доступність гри для нього;
користь і цілі, які планується досягти за допомогою ігрових дій.

При цьому необхідно враховувати рівень загального розвитку дитини та її вік, адже іноді гра, відповідна малюкові в 3 роки, вже не приносить відчутної користі в 7 років. Важливо, щоб ігри для дітей були простими і доступними, вони не мають викликати у них напруження і відштовхування. Бажано, щоб це було щось знайоме, з чим вже грались раніше. Потрохи ігри мають розвиватись, по наростаючій – розпочати з найелементарніших і переходити до складніших.

Варто відзначити, що діти з різними особливостями будуть по різному сприймати ту чи іншу гру.

Тому під час заняття потрібно індивідуально підходити до кожної дитини, допомагати, підтримувати, підказувати, повторювати по декілька разів, якщо це буде потрібно.

Зрозуміло, в кожному конкретному випадку “развивалки” підбираються індивідуально, але при цьому існує і «загальноприйнята» градація ігор для дітей з РАС по віковим групам, яку ми розглянемо нижче.

Ігри з аутичною дитиною можуть включати в себе:

взаємодія з сипучими продуктами. Великий пластиковий таз або ванночка наповнюється рисом, сухий квасолею, дрібними каштанами або кульками, а потім туди закопується невелика іграшка. Суть полягає в тому, що дитина повинна діставати іграшки, одночасно набуваючи корисний дотиковий досвід від занурення рук в квасолю;
з водою. Вода дуже позитивно впливає на емоційний стан, допомагає розслабитись. Варіантів для ігор є безліч: переливання води по різних посудинах, створення фонтану, поставивши руку під струмінь води, ігри з лійками та інші.
з світлом і тінями;

Використовуючи лампу, ліхтарик чи свічку створимо справжній театр тіней на стіні. За допомогою дзеркала пограємось з сонячними зайчиками. А дзеркальна сфера точно приємно вразить;

видування бульбашок. Якщо дитина поки ще не може подути сама, нехай в допомагає вам відкривати пляшечку з мильним розчином і занурювати в нього колечко – так можна допомогти дитині усвідомити поняття «по черзі» і навчитися діяти в парі з іншою людиною;
пальчикові малювання. Аутичні діти не завжди люблять «бруднити» ручки, але спробувати прищепити дитині інтерес до цієї забави все ж варто. Пальчиками, вимазаними в фарбі, можна створювати візерунки і просто плями на стінах ванної, одночасно знайомлячись з різними кольорами і отримуючи нові відчуття від фарби на шкірі.

У міру того, як аутичний «туман» в душі дитини розсіюється, він починає проявляти інтерес до субстанцій, які до цього відмовлявся чіпати – наприклад, до пальчикових фарб, піску, пластиліну, піні для ліплення Playfoam і ін.

Дошкільника від 4 до 6 років стоїть спробувати зацікавити рольовими іграми, оскільки абсолютна більшість дітей з РАС демонструють затримку в розвитку щодо рольових ігор. Грайте з дитиною:

в динозавриків або ведмежат, ревучи один на одного і відшукуючи ласощі, заховані в траві або де-небудь ще;

в залізницю, завантажуючи поїзда вантажами, саджаючи на них пасажирів і перевозячи їх в пункти призначення;

в лікарню, лікуючи іграшкових звірів уколами, краплями в очі, вушка і носики, перев’язки лап, «прийомом ліків»;

в школу або дитячий садок, де дитина може бути як учителем / вихователем, так і учнем – це добре тренує комунікативні навички.

Сенсорні ігри для аутистів дошкільного віку можуть включати в себе ритмічний стукіт по барабанах, музичні іграшки, розгойдування на гойдалці, кільцях або перекладині, лазіння по шведській стінці, кружляння на обертовому кріслі, катання на дитячому автомобільчику або маленькому велосипеді без педалей і ін .

З дітьми МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ можна грати:

в «шпигуна». Описати детально в голос будь-який предмет, після чого дитина повинна його знайти в кімнаті. Якщо вона не зможе відшукати –просто покладіть перед нею 2-5 інших предмети, при цьому опишіть один із них і попросіть показати саме його;

в ляльковий театр, де ляльки та інші іграшки беруть участь в сценках про школу, магазині, різних знайомих малюкові ситуаціях з життя. Замість іграшок можна використовувати фотографії членів сім’ї і самої дитини, закріплені на вертикальних фігурках – це зробить ігровий світ більш реальним.

«Відгородження» аутиста від світу призводить до порушення свідомих і чуттєвих зв’язків з іншими людьми, відновити які можна за допомогою ігор, спрямованих на розвиток емоційної контактності. Для дітей, які не розмовляють взагалі або мають мовні проблеми, необхідно включати в ігровий процес логопедичні елементи.

Корисними будуть для молодших школярів стануть різні танцювальні рухи і гімнастичні вправи під ритмічну музику (для тих, хто не проявляє гіперчутливісь до голосних звуків). Увімкніть веселу мелодію з чітким ритмом і запропонуйте дитині потанцювати разом, показуючи йому різні рухи, які він повинен буде повторювати. Можна танцювати з м’ячем, скакалкою, стрічкою, улюбленою іграшкою.

СЕНСОРНІ ІГРИ ДЛЯ аутистів

Сенсорні розвиваючі ігри для дітей з аутизмом допомагають їм:

увійти в контакт з дорослим, почати довіряти;
отримати інформацію про навколишній світ, позитивні емоції, нові сенсорні враження;
позбутися від напруги;
звикнути до виконання конкретної ролі (в сюжетних іграх), отримати розуміння соціальних взаємодій.

Нові чуттєві враження можна дати дитині за допомогою таких ігор, як:

«Змішуємо фарби». Фарби різних кольорів змішуються для отримання нових кольорів і відтінків;

«Частування для ляльок». Ляльки та інші іграшки сидять за столом, а перед ними стоїть «частування»: склянки з водою певного кольору (червоний – для імітації вишневого соку, білий – молока, або ж можна використовувати справжні напої). В процесі гри можна використовувати різні сюжети (день народження, кафе), вчитися рахувати «гостей», що сидять за столом, передавати один одному склянки і т. д .;

«Замок з піни». У миску наливається вода, додається рідке мило або інший засіб, що дає рясну піну. У воду вставляється коктейльна соломинка, і дитина дме в неї, від чого перед ним виростає велика шапка білої піни, з якої можна грати.

У «зорових» аутистів самий чутливий сенсор – це очі. Таким дітям будуть корисні ігри з яскравими дидактичними посібниками для складання або сортування різних фігур, а також інші дидактичні матеріали (включаючи спеціальні комп’ютерні програми), виконані в яскравих кольорах, аплікації, розмальовки, сценки з яскравими пальцьовими ляльками і т. д.

ЗВУКОВІ ІГРИ ДЛЯ ДІТЕЙ З АУТИЗМОМ (виконуємо з обережністю з тими, у кого йде подразнення на голосні звуки)

Дитина з аутизмом як би покритий «панциром», що відгороджує його від зовнішнього світу, в зв’язку з чим він поступово втрачає здатність до сприйняття інформації на слух. Це негативно позначається на навчанні і створює побутові проблеми, а тому необхідно грати з дитиною в сенсорні звукові ігри, наприклад:

«Що шумить?». Вибираються предмети, що видають неголосні звуки – дзвіночки з ніжним дзвоном, обгортковий папір, пакет, тиха брязкальце і т. Д. Дитина повинна вивчити ці предмети і їх звучання, а потім ви будете відвертатися і «шуміти» ними по черзі, запропонувавши малюку вгадати, який саме предмет зараз звучав;

“Високий низький”. Використовується іграшкове піаніно або металофон. Навчіть дитину поняттям високих і низьких звуків, асоціюючи їх з різними ситуаціями – дощиком (дитина піднімає ручки вгору до хмаринки), «важкими» кроками ведмедя (дитина тупотить, як ведмедик) і т. Д. Потім програвайте звуки, заохочуючи малюка виконувати потрібні рухи ;

«Лікувальна класика». В цю гру грають за допомогою невеликих аудіо-фрагментів з класичних музичних творів за мотивами казок («Лускунчик», «Черевички», «Спляча красуня» та ін.) І карток з відповідними зображеннями. Описувати вголос картинки під музику, а потім включайте фрагменти і пропонуйте малюкові показати картинку, яка підходить до музики.

Предметні ігри ДЛЯ ДІТЕЙ-аутистів

Предметні ігри навчають дітей звертати увагу на різні властивості предметів і контактувати з іншими людьми, щоб грати в парі або групі. Приклади предметних ігор:

«М’ячик, йди». Сядьте на підлогу навпроти малюка і штовхніть до нього м’ячик. Запропонуйте дитині повертати м’яч таким же способом. Коли він навчиться грати в парі, можна буде перейти і до групової гри;

«Відкрий-закрий». Підготуйте кілька невеликих ємностей – коробочок, футлярів, баночок, які закриваються різними способами. Сховайте туди дрібні предмети і попросіть малюка дістати їх. Якщо він не впорається з першого разу – наочно продемонструйте, як потрібно відкривати ємності;

«Вечеря для ляльок». Дитина повинна «пригощати» ляльок різними «стравами» власного приготування. Для готування можна використовувати пластилін, кінетичний пісок, глину, пінопласт і т. Д. Показуйте дитині, як «готувати» ковбасу, хліб, тістечко, кашу і заохочуйте його «готувати» самостійно.

ЯКІ ТРУДНОЩІ МОЖУТЬ ВИНИКНУТИ ЗА ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ІГОР з аутичними дітьми.

Найпоширеніше утруднення полягає в тому, що дитина просто не включається в ігровий процес і не проявляє видимого інтересу до нього.

Якщо дитина не звертає уваги на гру і не бажає брати в ній участі – ні в якому разі не наполягайте і не нав’язуйте. Часто буває, що гра дитині подобається, але зовні залишається пасивною. Продовжуйте виконувати ігрові дії, залишаючись в полі зору дитини. Дайте своєму підопічному можливість детально розглянути гру , щоб надалі включитися в неї.

Також можуть виникнути й інші проблеми – наприклад, коли дитина:

лякається нових яскравих сенсорних відчуттів. Тому пропонувати нове слід поступово і «малими дозами»;

вимагає повторювати якусь ігрову дію знову і знову. Намагайтеся не противитися проханням дитини, щоб вона змогла повністю відчути елемент гри, але при цьому будьте напоготові, щоб корисна гра не перейшла в чергову непотрібну стереотипію;

не розуміє сюжету гри. Розробляйте нескладні сюжети, які не займають багато часу. Пам’ятайте, що довільна увага дітей з РАС відрізняється стислістю і нестійкістю. Посадіть на іграшкову грядку тільки два помідора, а не безліч різних овочів і т. д.

В процесі розвитку ігрових сюжетів маленький аутист може наполегливо уникати або категорично не сприймати якийсь із варіантів гри. Слід бути готовим до цього і своєчасно змінювати ігрові моделі, пропонуючи нові, більш цікаві дитині варіанти.

ЯК ЗАЦІКАВИТИ ГРОЮ дитину з аутизмом

Вкрай важливо, особливо на першому етапі навчання розвиваючим іграм, орієнтуватися на власні бажання дитини. Завдяки постійному обліку особистих пристрастей і особливостей аутиста, ви зможете внести в його світ нові позитивні враження і урізноманітнити його життя найкомфортнішим для нього способом. Крім того, дуже важливо моделювати ігрові ситуації, що вимагають спільної уваги дитини і тренера, а також заохочувати навіть за мінімальні успіхи.

Фізкультура при аутизмі.

Адаптивна фізкультура при аутизмі визнана одним з найбільш дієвих засобів на шляху боротьби з цим поширеним захворюванням.

Психічний стан безпосередньо пов’язан із станом фізичним, тому застосування ЛФК (лікувальної фізичної культури) при розладах аутистичного спектру вкрай важливо☝.

Терапевтичний вплив «фізичної культури» підтверджується безліччю відгуків батьків аутичних дітей: завдяки регулярним заняттям ЛФК поліпшується здатність до навчання дітей дошкільного та шкільного віку, а також підлітків (17-19 років) і навіть дорослих людей. За допомогою спеціально підібраних вправ коригуються дефекти мовного і фізичного розвитку, знижується тривожність, активізується контактність з навколишнім світом.

Фізкультура для дітей з аутизмом вирішує не тільки чисто фізичні проблеми, а й:

✅ розвиває здатність до імітації (наслідування);
✅ стимулює дитину до виконання різних інструкцій;
✅ формує навички довільної організації дитиною рухів власного тіла;
✅ виховує комунікативні навички і здатність до взаємодії всередині колективу.

Крім того, за допомогою правильно підібраноЇ програми ЛФК можна навчити дитину з аутизмом виконувати певні дії без сторонньої допомоги.

Правильно спланована програма лікувальної фізкультури здатна створити цікавий і безпечний, з точки зору аутиста, простір, в якому можна взаємодіяти з іншими людьми – тренером, батьками, іншими дітьми. Таким чином, ЛФК може стати для дитини відмінною можливістю для практики соціальних навичок.

Рухова сфера дитини з аутизмом відрізняється наявністю стереотипів, складнощами у формуванні дій з предметами і побутових навичок, розладами моторики і т. Д. Рухи аутиста можуть бути млявими або, навпаки, надмірно скутими, непластичними. Низька довільність рухів у аутичних дітей в більшості випадків тягне за собою порушення координації рухів, а їх м’язова сила зазвичай істотно нижче, ніж у нейротипових однолітків. З огляду на все це, адаптивна ЛФК є найважливішим засобом коригування порушень рухової функції і стимулювання фізичного і моторного розвитку.

Сильні м’язи і витривалість – обов’язкові умови не тільки для підтримки гарної фізичної форми, а й для соціальної активності дітей з РАС. Фізично розвинена дитина має набагато більше можливостей для спілкування з однолітками і участі в іграх, що вимагають рухливості і фізичної активності.

Лікувальна фізкультура здатна істотно поліпшити моторні навички у аутичних дітей і підлітків.

Вправи для розвитку великої моторики у аутичних дітей.

За допомогою вправ зміцнюються не тільки м’язи дитини, а й формуються цінні навички. Фахівці та батьки, що працюють над розвитком моторики дитини з аутизмом, можуть використовувати різноманітний вибір прийомів і технік. Деякі заняття та вправи можуть виявитися складними для аутичних дітей. Вправи на розвиток великої моторики у аутичних дітей включають в себе заняття, які не тільки розвивають навички моторики, але і покращують соціальні навички.

Марш

Марш являє собою просту рухову активність, що відноситься до великої моторики, яка може також розвивати ряд інших навичок. Завдання полягає в тому, що дорослий робить маршовий крок вперед, а дитина імітує його дію. Спочатку дитина крокує на місці, а потім поступово переходить до кроків вперед і до рухів рук.

Стрибки на батуті

Батут –це важлива вправа на велику моторику для дітей з аутизмом. Стрибки є відмінною сенсорною стимуляцією, яка є дуже корисною для зняття сенсорного перевантаження та тривоги. У аутичних дітей після стрибків на батуті спостерігається менш інтенсивна повторювана поведінка, і подібна активність допомагає деяким дітям заспокоїтися і організувати свою поведінку.

Ігри з м’ячем

Найпростіші заняття можуть бути джерелом великого задоволення для дитини, і одним з таких видів активності є гра в м’яч.

Гра «Спіймай м’яч» може здатися не найбільш реалістичною метою для початкового етапу, проте до неї можна йти поступово. Починати краще зі звичайного перекочування м’яча вперед-назад. Ця вправа розвиває важливі навички зорового спостереження за об’єктами, а також формує моторні навички у міру того, як дитина рухається слідом за рухом м’яча.

Інші види діяльності включають в себе:

∙Удари ногою по м’ячу;

∙Ведення м’яча;

∙Відбиття м’яча від підлоги;

∙Відбиття м’яча руками і ловлю м’яча;

∙T-ball (бейсбольний удар)

4. Рівновага

Для дітей з розладами аутистичного спектру утримування рівноваги часто є дуже складним завданням, в той час як багато вправ на розвиток великої моторики вимагають від дитини хорошого почуття рівноваги. Для початку потрібно провести тестування та перевірити, чи може дитина нерухомо стояти з закритими очима і не втрачати рівноваги. Це допоможе визначити, скільки буде потрібно працювати над розвитком навичок утримання рівноваги. Почати можна з руху дитини по тонкій лінії, а потім поступово перейти до балансування на спеціальних гойдалках.

Двоколісні і триколісні велосипеди

Велосипеди для аутичних дітей не обов’язково повинні бути спроектовані спеціальним чином для задоволення потреб дітей з розладами аутистичного спектру, однак деякі з таких адаптованих моделей мають додаткові переваги. Двоколісні і триколісні велосипеди допомагають розвивати не тільки відчуття рівноваги, а й зміцнюють м’язи ніг у дитини. Завдання передбачає здатність пересуватися на велосипеді, концентруючись на напрямку його руху, що може виявитися досить складним завданням для багатьох дітей.

Танці

Терапевти та батьки можуть використовувати танці під музику для того, щоб стимулювати формування навичок моторної імітації та інших повсякденних життєвих навичок. Ідеї для танцювальної діяльності охоплюють прибирання, чищення зубів, ігри з завмиранням і т.п.

Символічні ігри

Символічні ігри часто являють собою серйозну проблему для аутичних дітей. Багатьом з них буде легше працювати над своєю уявою, якщо подібні ігри будуть припускати рухову активність. Ось кілька ідей символічних ігор для розвитку моторних навичок:

∙«Літаємо як літачок»;

∙«Стрибаємо як кролик»;

∙«Одягаємося».

Кроки в коробку

Коли справа стосується підбору різних захоплюючих занять для дітей, фахівців і батьків часто виручає такий простий предмет, як звичайна картонна коробка. Для початкупотрібно заохотити дитину до того, щоб вона наступила в коробку, а потім знову вийшла за її межі. Поступово задача ускладнюється послідовністю кроків або використанням більш глибоких коробок.

Тунель

Повзання по тунелю часто захоплююча діяльність для дитини, яка одночасно тренує моторні навички та розвиває почуття незмінності та стійкості об’єктів. В цей вид діяльності також можна включити соціальні навички, використовуючи такі ігри як «хованки», пошук захованих речей і символічні ігри. Необов’язково мати спеціальний тунель для того, щоб дитина могла насолодитися цим заняттям. Можна вибудувати в ряд великі картонні коробки або побудувати тунель зі стільців і ковдр. Ігри в тунелі можуть бути перетворені в безліч інших занять, починаючи від гри в поїзд і закінчуючи уявним табором.

Смуга перешкод

Смуга перешкод являє собою унікальний комплекс вправ для розвитку навичок великої моторики. Крос не обов’язково повинен бути складним для того, щоб бути ефективним. Насправді, терапевт та батьки можуть почати з кросу, який буде складатися всього лише з одної перешкоди, і поступово доповнювати його різними вправами. Найпростіші ідеї для смуги перешкод включають в себе:

∙«Крабову» ходу;

∙Стрибки жабою;

∙Перекочування;

∙Стрибки на скакалці;

∙Ходьбу по лінії;

∙Лазання з предметів і т.п.

Смуга перешкод являє собою чудову можливість використання різноманітних вправ на велику моторику, крім того, їх можна застосовувати для занять з аутичними дітьми щодо впорядкування послідовності дій. Така фізична активність є відмінним способом досягнення цілей навчання, що стосуються виконання інструкцій.

11.Для розвитку спільної діяльності слід починати не безпосередньо із складних ігор, а з вправ, які привчають дитину враховувати іншого.

Такими вправами є:

1) присідання з обручем – дорослий бере обруч і підзиває дітей взятися обома руками за нього навколо, потім голосно рахуючи, дорослий командує – «присіли – встали»;

2) ходьба в колонні тримаючись за палицю чи мотузку – діти встають в колону, беруться за палицю потім йдуть чи біжать по колу, оббігаючи предмети тощо;

3) ходіння на руках в парі – діти діляться на пари, одна дитина встає на руки, а інша піднімає її ноги, дитина йде на руках, потім міняються.

Спільна діяльність не просто передбачає врахування іншого, а й інтеграцію зусиль, спрямованих на досягнення спільної мети.

Формування позитивної самооцінки у діток з ООП

Важливу роль у формуванні позитивної самооцінки у діток з ООП відіграє оточення дитини, зокрема, батьки. Дітки, які відчувають, що батьки їх люблять і приймають, також навчаються любити й приймати себе.

Яких рекомендацій варто дотримуватися у спілкуванні з вашою дитинкою?

Нескладні завдання для формування позитивної самооцінки у діток:

«Відповідальні обов’язки – створення «ситуації успіху»

– Дитина розвиває почуття власної гідності, знаючи, що їй довіряють. Кращий спосіб зробити це – доручити дитині відповідальну роботу. Складіть список завдань, які під силу виконати вашій дитині (наприклад, поливати кімнатні рослини, гуляти із собакою, складати одяг, витирати посуд, тощо).

– Якщо вона робить помилки, допоможіть їй виправити їх, але не наголошуйте на цьому.

«Мої позитивні якості»

– Разом із дитиною напишіть на листку паперу її позитивні якості, наприклад: що вона вміє робити, її гарні риси характеру, добрі вчинки. Прочитайте написане вами.

– Час від часу повертайтеся до цього листка, щоб перечитати його.

«Щоденник успіху»

– «Щоденник успіху» – журнал в якому дитина самостійно, або за допомогою дорослого, записує (робить малюнок) свого певного досягнення (добра справа, правильно виконане завдання, тощо).

“Казкотерапія”

– Читайте та обговорюйте з дітками казки, оповідання, герої яких долали труднощі, були сильними та впевненими незважаючи на певні обмеження та перешкоди.

– Це допоможе дитині ідентифікувати себе з героєм твору, запозичити його модель поведінки та підвищити свою самооцінку.

6 основних напрямків розвитку дитини-аутиста

Займаючись з дитиною-аутистом Ви повинні бути готові до гнучких змін своїх планів і мати в запасі кілька ігор, що можуть прийтися «до смаку» вашій дитині.

Опис кожної гри починається з формулювання цілей її проведення. Сподіваємося, що це допоможе вам при доборі ігор і врахуванні інтересів конкретної дитини.

Найбільш складні для аутичних дітей ігри — це колективні ігри, що припускають їхнє включення у взаємодію з однолітками. Ці ігри ви будете використовувати, зрозуміло, після проведення індивідуальної підготовчої роботи і, звичайно, при бажанні самої дитини.

Індивідуальні ігри, запропоновані нами, охоплюють основні органи чуттів

Кожна з цих ігор може послужити початком корекційної роботи.

Ігри з кольором

Малювання фарбами на папері, камінчиках, склі. Це дозволить задіяти не лише зорові відчуття, але й тактильні. Розфарбувати воду і таким чином вивчати кольори. А щоб було ефектніше, додати трохи мила чи шампуню і отримати кольорову піну.

Ігри з водою

Вода дуже позитивно впливає на емоційний стан, допомагає розслабитись. Варіантів для ігор є безліч: переливання води по різних посудинах, створення фонтану, поставивши руку під струмінь води, ігри з лійками та інші.А якщо задіяти стіл-ванну і підключити фантазію, то ванна «перетвориться» на озеро, море та й навіть океан.

Ігри з крупами та іншими природніми матеріалами

Такі ігри чудово розвивають дрібну моторику рук, що допоможе розвитку мови.

Створення сенсорних коробок, де будуть задіяні не лише природні матеріали, а й улюблені іграшки дитини. Це можуть бути невеличкі машинки, фігурки з конструктора. Вирізання аплікацій, малювання на манці, піску. Під час заняття з сипучими матеріалами буде зручно використати спеціальний стіл з підсвіткою, який точно зацікавить дитину і скоротить ваш час на прибирання. А можна скористатись і простою картонною коробкою чи мискою.

Ігри з світлом і тінями.

Використовуючи лампу, ліхтарик чи свічку створимо справжній театр тіней на стіні. За допомогою дзеркала пограємось з сонячними зайчиками.

Рольові ігри

Такі ігри добре розвивають соціальні навички. Граючись, дитина не тільки уявляє себе в іншому образі, а й приміряє на себе інші відчуття та емоції.

У грі можна зробити те, що страшно в реальному світі. Так, копіювання лікаря, продавця, вчителя дозволить адаптуватись до певної ситуації в соціумі. А також допоможе здружитись з іншими дітками, відтворюючи разом, наприклад, казку. Тут в пригоді стане магнітна доска та декілька магнітів-звірят. А з будиночком можна розіграти будь яку казку.

Рухливі ігри

Стрибки, кидання м’яча, біг, плескіт в долоні. Це все спрямовано на розтяжку, відчуття рівноваги, зміцнення м’язів. Проста зарядка стане цікавішою і веселішою, якщо її робити на сенсорній доріжці. Також можна використовувати різноманітні тренажери, Важливо пам’ятати, що під час рухливих ігор потрібно регулювати фізичне навантаження та контролювати зовнішні ознаки втоми.

Якщо ігри будуть супроводжувати ритмічними віршиками-забавлянками чи дитячими піснями, дітям буде веселіше та цікавіше і допоможе привернути їх увагу.

Що важливо при виборі ігор для дітей з аутизмом?

Спеціалісти рекомендують, щоб ігри для дітей були простими і доступними, вони не мають викликати у них напруження і відштовхування. Бажано, щоб це було щось знайоме, з чим вже грались раніше. Потрохи ігри мають розвиватись, по наростаючій – розпочати з найелементарніших і переходити до складніших.

Варто відзначити, що діти з різними особливостями будуть по різному сприймати ту чи іншу гру.